Гомосексуалізм - хвороба чи вибір?

Уже майже 50 років цим питанням задаються не лише вчені та лікарі, а й звичайні громадяни.  Так що ж : " Гомосексуалізм - це хвороба чи вибір?"
Спочатку розглянемо біологічні теорії (багато гомосексуалістів говорять що це закладено в їхній фізіології і вони до цього зовсім не причетні).

• деякі вчені схильні до гіпотези, що гомосексуалізм формується з участю певних гормонів.   (наприклад,  певні дослідження показала що жінки з надлишком андрогена, більш схильні до лесбіянства.) 
• також під час дослідження виявили що у чоловіків з гомосексуальною орієнтацією, або знижений рівень тестостерону ( чоловічого статевого гормону), або підвищений рівень естрогену ( жіночого статевого гормону)
• існує також така гіпотеза, що у людей гомосексуальної орієнтації, ядро що відповідає за сексуальний потяг і знаходиться у гіпоталамусі, значно менше ніж у гетеросексуальних. Цю зміну можна помітити на МРТ. ( але лише у 12,3% гомосексуалістів, було виявлену таку патологію, хоча така зміна може зустрічатися і в гетеросексуальних особах).

Також досить поширені психологічні теорії (бо можливо це виникає саме на психологічному рівні)

• Фройд: вважав що всі люди з народження бісексуальні. Всі діти розвиваються в нормальному руслі, але при зупинені цього розвитку в "незрілій" стадії ( наприклад, комплекси пов'язані з протилежною статтю) може призвести до гомосексуалізму.  Взагалі, він вважав що всі люди схильні до гомосексуалізму, який може виявитися під впливом певних факторі ( наприклад, страх чоловіка перед кастрацією) навіть у зрілому віці. Фройд розглядав гомосексуальність як варіант статевого розвитку.
•  Модель Бібера:  виникнення гомосексуальності пов'язане з страхом перед особами іншої статі ( у більшості родин, де виростають гомосексуальні діти були мами-керівниці та слабкодухі-батьки ).
• Вольф вважав: лесбіянками стають дівчата , яким було недостатньо уваги матері ( і тепер вони шукають цю любо в інших жінках) та віддаленість тато( через що вони не навчилися поведінки з чоловіками).

Протягом 100 років гомосексуалізм вважався хворобою ( варто лише згадати роботи Крафт-Ебінга, де він пов'язував гомосексуалізм з дефектом головного мозку та неправильним розвитком нервової системи), але доказів (які б відповідали всім випадкам) цього твердження так  і не було виявлено. Питання виникнення гомосексуалізму досить багатогранне, кожен випадок потрібно розглядати як індивідуальний.
В цій публікації я ні осуджую, ні підтримую людей з гомосексуальною орієнтацією. Кожен сам вправі скласти свою думку і дати відповідь на питання: " Гомосексуалізм - хвороба чи вибір?" визначившись для себе.
Тема наступної публікації : "Полігамія та моногамія, або які ми від природи?"

"Історія гомосексуалізму, або звідки все почалося"

В сьогоднішній статті я коротко опишу зародження та розвиток гомосексуалізму в різні періоди нашої історії. ( Основна інформація взята з досліджень Вільяма Мастерса та Вірджинії Джонсон).

• У стародавній  іудейській гомосексуалізм вважався гріхом, як сказано в Біблії: " Якщо хтось ляже з чоловіком як з жінкою, обоє вони зчинять гріх: та будуть покарані".
•  Та в Стародавній Греції деякі форми гомосексуалізму вважалися прийнятними. Платон підносив гомосексуальний зв'язок між чоловіками і вважав що гомосексуалісти - коханці  це найкращі воїни. У Греції було прийнято вступати в такого роду зв'язок зрілому чоловікові та хлопчику який тільки досягнув статевої зрілості.
• На сході Римської імперії гомосексуальні відносини не вважалися злочином, а навпаки одностатевий шлюб був повсякденною справою. Відомо навіть що багато імператорів мали такі нахили.
• В часи Середньовіччя, обвинувачення в гомосексуалізмі було одним причин інквізиції. Відносини такого роду вважалися гріхом і у християнській, і в католицькій церквах.
•  У 18 -19 століття за вивчення цієї проблеми взялися лікарі, які замінили слово "гріх" словом "хвороба". Крафт-Ебінг, пов'язав гомосексуалізм з дефектом генів та аномальним розвитком нервової системи. До початку 20 століття теорія, що гомосексуалізм це хвороба, стала загальноприйнятою.
•  Все 20 століття не стихають дискусії на тему гомосексуалізму, але ставлення до них з кожним роком стає толерантнішим. З 1950 по 1990 роки, люди гомосексуальної орієнтації ведуть активну боротьбу за свої права.  ( Бо до 50-х років майже у всіх країнах такі прояви вважалися хворобою, і їх примусово лікували у психічних лікарнях, а іноді навіть вдавалися до хімічного кастрування)
• Зараз на вулицях 21 століття, і нас звідусіль закликають до толерантного ставлення до секс меншин. В деяких країнах вже вийшли закони про дозвіл одностатевих шлюбів, у інших процвітають паради гомосексуалістів. Деякі люди підтримують їхній вибір (хоча самі і гетеросексуали), інші ставляться толерантно, але все таки майже половина вороже налаштована. І як нам відомі в деяких країнах і до цих пір використовують метод примусового лікування.

Я провела опитування серед громадян України, поставила їм запитання:  "Ваше ставлення до гомосексуалістів?"

Думки розділилися:

• 56,4% ставляться толерантно, але в загальному проти таких виявів ( вони точно не прихильники одностатевих шлюбів, та парадів)
• 16,5% підтримують. Ці респонденти, або ж самі схильні до захоплень такого характеру, або ж з якоїсь причини вважають це нормальним.
• 13,5% вороже налаштовані, тобто готові боротися з найменшими проявами гомосексуалізму в теперішньому суспільстві.
• 10,5% не проти таких проявів лиш у жінок. Так повелося, що жіночий гомосексуалізм ми сприймаємо набагато простіше ніж чоловічий, не надаючи цьому значної уваги.
• 3% це не мають сформованої думки на рахунок такого плану.
• і лише 0,1 % не проти лише у чоловік ( на мою думку, це чоловіки з гомосексуальною орієнтацією.)

За всю історію ставлення до гомосексуалізму зовсім не однозначне. Я даю вам можливість самим визначити своє ставлення до гомосексуалізму: чи це патологія, чи забаганка чи може життєвий вибір, але він в світі є, і останнім часом набирає обертів.
Тема наступного допису: " Гомосексуалізм - хвороба чи вибір".

" Сексуальна орієнтація 21 століття"

Кожній людині притаманні певні сексуальні вподобання, і жодні з них не можна вважати психологічними відхиленнями. Зараз прийнято виділяти 3 основних сексуальних орієнтації:

• Гетеросексуали
• Бісексуали
• Гомосексуалісти

Гетеросексуали - це  форма сексуальної поведінки (  психологіно-сексуальної) спрямована на осіб протилежної статі ( тобто різно статеві відносини, які є найбільш поширеними).

Бісексуали - це форма сексуальної поведінки ( та психологічно-сексуальної) спрямована на осіб без розмежування їх за статтю. ( Бісексуали можуть мати певний нахил, жінки з нахилом на чоловіків або на жінок; так само чоловіки з нахилом на жінок або чоловіків)

Гомосексуалісти - це форма сексуальної поведінки (психологічно-сексуальної) спрямована на осіб своєї статі. ( одностатеві відносини, які за останні 10 років набирають обертів).

В наших опитуванням кількість (2000 респондентів) не взяв участі жоден гомосексуаліст.

 Як ми бачимо 89,5% це особи з гетеросексуальною орієнтацією. ( опитування проведе серед жителів України)
5,5%  це особи з бісексуальною орієнтацією ( але я впевнена що відсоток таких більший, просто одні бояться бути незрозумілими, а інші соромляться цього)
5%  вибрали графу інше, тобто вони ще знаходяться на роздоріжжі, і тільки через деякий час зможуть визначитися з своєю сексуальною орієнтацію. Найчастіше на такому роздоріжжю знаходяться особи віком від 15 до 21 року, доки сформується повноцінна особистість.
 До вашої уваги шкала Кінзі, для оцінки сексуальної орієнтації:
0- виключно гетеросексуал
1-  переважно гетеросексуал, дуже рідко гомосексуаліст
2- переважно гетеро- , іноді гомо-
3- в рівних частках гетеро- і гомо-
4- переважно гомо-, іноді гетеро-
5-  переважно гомо-, дуже рідко гетеро-
6- виключно гомосексуаліст
У сучасності бісексуальність знаходиться на поділці "3".
Ну що ж, я не  беруся нікого засуджувати, кожен сам обирає свій шлях. Цей маленький інформаційний допис, допоможе вам краще вникнути в наступні статі.
Наступна темі: " Історія гомосексуалізму або звідки все почалося"

" Обізнані - значить озброєнні."

 Всі ми не раз чули вислів " Хто володіє інформацією - той володіє світом." При високому рівні інформованості ми можемо уникнути багато проблем і тим паче наслідків цих проблем.
Отже, я дала можливість особам що проходили тестування ( 2000 респондентів) оцінити свої знання в галузі сексології по 10 бальній шкалі ( від 0-до 10).
     По-перше, хочу роз'яснити що саме вони повинні були оцінювати:

• розуміння проблем інтимного життя зі сторони психологічно аспекту
• небезпека незахищеного інтимного життя
• знання про різні види сексу, та сексуальні культури
• контрацепція, її різновиди
• відмінності чоловіків та жінок в плані сексуального зв'язку.

    По-друге, для кращого сприйняття я опишу кожну оцінку:
0 - я взагалі слабо розумію, що таке секс .
1 - щось колись чув, але мама сказала не слухати дурниці
2 - знаю в принципі того що побачив/ почув
3 - мої знання відповідають рівню шкільної біології
4 - трохи цікавився, але все ж знаю мало
5 -  маю інформацію лише про ази.
6 -знаю те що потрібно для стандартного інтимного життя
7 - відомо багато, але на любительському рівні
8 - заглиблювався у вивчення цієї теми, але на рівні вище середнього
9 - добре знаю цю тему, але без фанатизму.
10 - знаю все до найменших дрібниць, написав наукову роботу
 І тепер презентую ваші увазі результати, які мені вдалося здобути:

( Стать і вік респондентів, ідентичний тому що був у перші статі)
 Із даної гістограми, ми можемо зробити висновок, що більшість оцінюють свої знання на рівні середнього та нижче середнього.  Такі результати мають дві сторони:

•  об'єктивна оцінка своїх знань - це добре ( бо можемо побачити адекватну картину інформованості населення)
• низький рівень інформованості - це проблема для 21 століття ( в час коли все відкрито для загального доступу)

В загальному, кожен сам повинен зробити висновки який об'єм інформації йому потрібний і чи взагалі потрібен. Вашу думку на цю тему чекаю в коментарі.
Наступна допис: " Сексуальна орієнтація 21 століття"

" Сексолог у 21 столітті або чи готові ми відкритися."

Спочатку визначимо, що таке сексологія? ( і відповідно хто такий сексолог?):
Сексологія — наука, що вивчає статеве життя людини, як сукупність її тілесних, психічних і соціальних процесів в основі яких лежить, і за допомогою яких задовольняється,статевий потяг.
Досить часто ми плутає поняття сексолог та сексопатолог ( так само як психолог і психіатр), але все ж таки більша частина громадян України, все таки знає різницю між цими поняттями.

Було знову проведене опитування між 2000 респондентів різних вікових категорій ( під кінець будуть діаграми співвідношення віку та статі) і ми маємо такий результат:
78,3%  вважають що сексолог допомагає знайти проблеми сексуального ( інтимного) життя у психологічних аспектах ( комплекси, манії, фобії і тд.)
21,7% ( досить не малий відсоток)  все що помилково думають, що сексолог вирішує фізіологічні проблеми інтимного життя пов'язанні з здоров'ям. ( насправді ж цим займається сексопатолог)
На щастя, грубіших помилок ніхто не зробив ( це те саме що уролог, венеролог чи так званий "гінеколог" для всієї родини).
  Наступне питання яке було винесене на обговорення: " Чи потрібен сексолог у сучасному житті?"

І чесно кажучи, ці результати мене теж тішать. Більше половини респондентів розуміють необхідність сексолога для комфортного життя в суспільстві 21 століття.
  60,9% вважають що сексолог так само необхідний, як наприклад хірург. (Я теж належу до прихильників цієї думки.) Часто багато проблем виникає сама на рівні психологічному ( а не фізіологічному) і проблеми вирішенні зараз не заглиблюються до виникнення більш серйозних проблем. До речі, у Європі та США сексологи врятували більше родин від розлучення ніж психологи. Тому що , часто сімейні проблеми виникають на фоні завуальованих проблем інтимного життя.
  21,7%  не можуть точно сказати з двох причин: або вони ще не зовсім розуміють задачі сексолога, або ж не наштовхувалися на проблеми цього типу. Ці респонденти знаходяться на роздоріжжі, і тому лише з часом віднесуть себе до якоїсь більш конкретної категорії.
  8,7% ( відсоток досить не малий) вважають сексолога непотрібною професією з Європи. Звідки ж взявся такий погляд?  Є відсоток людей які вважають, що в "совку" такого не було і ми жили добре ( на їхній погляд), а зараз нам просто хочуть нав'язати європейську культуру. Я зовсім не згодна з таким поглядом, бо розвиток сексології в країні - це кроки на зустріч еволюції в плані сексу та здорової сімейної атмосфери.
  8,7 %  вважають візит до сексолога забаганкою для багатих ( їм нічим зайнятися, тому туди й ходять). Буквально ще 7-10 років назад ставлення до психологів було ідентичним, а зараз 84% людей готові звернутися з своїми проблемами до психолога ( правильно, а навіщо ускладнювати собі життя). Тому я думаю через пару років і ставлення до сексолога, вийде на новий рівень.
 А тепер зовсім інше питання : " Чи готові ви його відвідати?" ( бо можна довго роздумувати на тему потрібен чи ні).

  53,4 %  респондентів все ж готові звернутися до сексолога, якщо виникнуть проблеми такого плану ( хоча при регулярному відвідування , можна завадити їх виникненню). Але в принципі результат досить непоганий, все ж більше половини.
  38,3% ( більше третини) вважають візит до сексолога таким же ж звичайним, як наприклад візит жінки до гінеколога. Така позиція правильна, бо часто при перших консультаціях сексолог може виявити зародки проблем, які з часом навіть можуть стати причиною розпаду сім'ї. Своєчасне вирішення таких питань, допоможе вам зберегти спокій та здорову атмосферу в родині.
  5% мають якийсь страх перед лікарями такого плану. Скажу головне: "Не потрібно боятися". Всі ми люди і в кожного з нас можуть виникнути проблеми. Найчастіше це страх перед невідомим, і він зникає вже після першого візиту ( вас же ж не з'їдять).
  3% чесно зізнаються що бояться думки інших ( хоча я впевнена тут відсоток більший). Це найчастіше люди які залежать від думки суспільства. Вони бояться, що про них подумають ( а ні хто ж не хоче щоб його вважали "нездатним") Але потрібно зрозуміти, щоб не виникло серйозної проблеми, потрібно подолати її ще з зародку.  Сприймайте візити до сексолога, як наприклад до стоматолога , може вас нічого й не болить, але огляд потрібний двічі в рік.
  0,3%  (досить потішний відсоток) взагалі проти сексолога. Я не можу пояснити ( та й зрозуміти) звідки така ворожа налаштованість до цієї професії, але все таки вона є в нашого суспільства.
  І тепер, якщо ж ви все таки вирішили звернутися до сексолога, то : " До сексолога якої статі вам легше звернутися?"

  50,8% до сексолога жіночої статі. Тут як можу виділити дві причини такого результату:

•  Більшість респондентів були жіночої статі ( а як відомо жінка жінку краще зрозуміє)
• Жінка викликає в нас асоціацію з образом матері ( а в дитинстві при найбільших негараздах, ми біжимо до мами)

  37,9% респондентів вважають, що стать не важливо, головне щоб спеціаліст був хороший.
  6,3% надали перевагу сексологу чоловічої статі. В принципі теж можна подивитися з двох сторін:

•  або чоловіча аудиторія ( чоловіка може зрозуміти тільки чоловік)
• або жіноча частина, яка вважає що чоловік краще зрозуміє жінку в плані інтиму ( по такому самому правилу жінки вибирають гінекологами чоловіків).

 5% - це той відсоток респондентів,які взагалі проти сексологів, і не звернулися б до жодної статі.
Отже, професія сексолога важлива у суспільстві 21 століття, але ще не всі готові відкрити проблеми ( які довгі роки вважали самим потаємним) так сказати по сторонній людині. Але тільки ми відійдемо від застарілих стереотипів, багато проблем будуть вирішуватися ще в зародку і не тягнутимуть за собою майже катастрофічних наслідків.
   На останок як і обіцяла подаю діаграми:

• Вікова категорія респондентів
  
  В цьому випадку ми розширили вікову категорію від 12 до поділки за 40 років, для отримання більш точних результатів у варіант відповідей зменшили розмір вікових груп.
•  Співвідношення статі респондентів:
  
  Ми бачимо таке ж переважання респондентів жіночої статі, які більш активно приймають участь у опитуваннях.

Кожен з вам може зробити висновки на тему " Чи потрібен сексолог чи ні?". Ваші думки, питання та пропозиції для наступних дописів чекаю у коментарях.
Тема наступного допису: " Обізнані - значить озброєнні."


 

Давайте поговоримо про секс

  Поняття "секс" зараз досить поширене, і вже у 21 століття ми не вбачаємо в нього нічого прихованого.  Як нам всім відомо про інтимний зв'язок зараз говорять і школярі з початком статевого дозрівання, і люди похилого віку.  Зараз молоді набагато легше знайти інформацію яка цікавить, і всебічно розвиватися в сексуальному плані, ніж нашим батькам, дідусям та бабусям в часи Радянського союзу ( коли було поширене правило " В Союзе секса нет!").
  Так а в скільки ж років ми дізнаємося про секс, як про фізичний контакт та тілесне задоволення? Звідки ми черпаємо цю інформацію? І чи правдиво вона доноситься до нас?
 Були проведені опитування на тему " В скільки років ви дізналися про секс?" та " Хто вам надав цю інформацію?". У анкетуванні взяли участь 2000 респондентів.

 Жіноча стать активніше брала участь у опитуванні тому на графіку ми бачимо, що вона переважає. Отже, наші респонденти поділилися: 68.4% - жіноча стать, 31,6% - чоловіча стать.

Вікова категорія опитуваних теж досить різна, займає період з 14 років (початок статевого дозрівання) та за 30 років ( але таких респондентів досить мало). Найактивнішими виявилися люди віком з 16-18 років ( 33,8%), друге місце посідають 18-21 (29,3%), потім 21-30 років (24,1%), 14 -16 років (11,3%) і людей віком за 30 років ( 1,5%).
  І тепер ми дійшли до самого цікаво: " В скільки ж років ми дізнаємося про секс?"

Більшість респондентів вказали цифру до 10 років (36,1%), тобто  з моменту як дитина виходить в новий колектив ( початкові класи школи ) вона починає відкривати для себе зовсім досі незвідану тему сексу.  Наступний вік ( з невеликим відривом) 10-12 років (34,6%) тобто це період перед початком статевого дозрівання та сам початок. В такому віці ми починаємо цікавитися вже те що найбільше заборонялося в дитинстві ( еротичні сцени у фільмах, реклама презервативів).  Вік 12-16 років (24,8%), це активне статеве дозрівання, та перший сексуальний потяг до протилежної статі, і деякі лише в цьому віці розуміють ( або дізнаються) про секс. Респондентів віком 16-18 років (3,5%) досить мало, на мою думку це досить запізніле відкриття для себе теми сексу. Найчастіше це відбувається коли батьки через мірно "оберігають" своїх дітей від таких непристойних тем. Але ми повинні зрозуміти, що "обізнаний - значить озброєний".
До речі, респонденти, які вибрали графу " Інше", це люди які дізналися пізніше 18 років (1%). Чесно кажучи тут може бути дві причини такої відповіді, або вони не правильно зрозуміли питання ( бо дізналися - це не означає спробували), або в їхньому житті була якась надзвичайна ситуація.
  І тепер ми повернемося до питання: " Звідки ми черпаємо першу інформацію про секс?"

   І як ми бачимо результати дуже невтішні. Більше половини (51,9%) отримали перші знання від одноліток чи старших друзів. Ви задумувались наскільки ця інформація може бути перекрученою ( бо вони й самі ще цілком не розібралися), і часто недостатньою для подальшого здорового сексуального розвитку. Хлопці зовсім не думають про інфекційні хвороби, які можуть передаватися статевим шляхом, а в більшості дівчаток страх болі перед першим сексом. Часто такі проблеми підліткового віку матимуть не приємний відбиток у подальшому інтимному житті.
   На друге місце, як ми бачимо винесений інтернет та телебачення (22,6%). У 21 століття жодний підліток чи молода людина не уявляє свого життя без інтернету.  Якщо ж батьки й можуть "вберегти" своє чадо від перегляду всіх програм пов'язаних сексом на телебаченні, то безмежний інтернет і його відкритий доступ дає втомлює жагу знань всіх хто цікавиться.   І знову ж ми не можемо бути впевнені, що дитина, яка досі нічого не знала про секс, випадково побачить грубе порно, і для неї це вже буде нормальним, тому що перед цим іншого уявлення їй ніхто не допоміг скласти.  Я вважаю, інтернет і телебачення зовсім не надійним провідником у світ сексу.
   На жаль лише 9,6% дізналися про секс від батьків ( родичів). Я прихильниця такого способу відкриття цієї теми, тому що батьки повинні зберігати з дітьми дружні стосунки, щоб їхні діти не шукали підтримки та допомоги на вулиці чи в інтернеті.  З початком статевого дозрівання ви можете поступово розповідати, про секс. Спочатку як про акт кохання, потім як про фізіологічний процес та спосіб завагітніти. Також про всі небезпеки незахищеного сексу. З вашою допомогою дитина уникне можливих проблем, які потім ще не раз матимуть віддзеркалення у дорослому житті. Якщо ж для вас складно розмовляти на такі теми з дітьми, можете звернутися до сексолога, який допоможе вам подати інформацію дитині.
   Книги і журнали (8%) - це джерело теж має свої плюси та мінуси. Якщо ж книги наукового типу чи просто загально-інформативні, в них інформація достовірна і часто в складних наукових термінах. Якщо вам цікава тема біології чи фізіології - книги це гарне джерело для вивчення питань які стосуються сексу.  Журнали теж бувають різні, якщо ж це медичного направлення, то інформація корисна, але якщо ж ви читаєте "бульварні журнальчики", то там досить суперечлива інформація і зовсім не годиться для початку розкриття цієї теми.
   Школа та викладачі ( 4%). Проблема недостатнього розкриття цієї теми в школі обговорювалася вже тисячі разів.  Лише у деяких приватних школах у старших класах вводиться предмет Сексуального виховання. Хоча цю інформацію дітям варто починати відкривати з початком статевого дозрівання у 7-8 класах навчання. Краще дізнатися про це від викладача у комфортній атмосфері чим шукати інші джерела.
  Інші джерела (4%). Чесно кажучи я не уявляю, які це джерела. Тому не можу казати чи це позитивно впливає чи ні. Можливо ви знаєте якісь інші джерела - пишіть в коментарі, я з задоволенням їх проаналізую.
 Я думаю кожен зробить свої висновки. Пишіть свої думки в коментарях. І чекайте нові статті....
Наступна тема: " Сексолог у 21 столітті або чи готові ми відкритися."

Про що цей блог?

Уже багато разів, мені доводилося натикатися на проблему неосвіченості в плані сексуального розвитку та інтимного життя людей різного віку. Саме це підштовхнуло до створення цього блогу.  Я не збираюся писати тут загально відомі дані чи описувати власні майже " нобелівські" відкриття. Блог створений інформаційного типу. В ньому будуть подавитися:

•  різні дані опитувань та їх аналіз
• аналіз поширених проблем в плані сексу та розвитку
• поради для людей різного віку
• висвітлення запропонованих вами тем

Тож в найближчий час почну публікувати про найпотаємніше, і сподіваюся, що мій блог стане для вас корисним. Питання можете писати в коментарях під публікаціями, або мені в соціальні мережі.